Марія Василівна Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині. Вона – корінна буковинська гуцулка. Перші вірші надрукувала у 15 років. Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, вона пишається тим, що була серед тих, хто добивався присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» — поета Юрія Федьковича. За освітою — український філолог, за покликанням — добровільний народознавець. Деякий час керувала Спілкою письменників Чернівецької області, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу». 1992 року дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Має унікальне дослідження своєї родини, що корінням сягає 1790 року. Живе в Києві. Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством. Далі - під катом...

Творчість

Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України». Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури».

Збірки віршів:

«З трави і листя»,

«Вогонь живиці»,

«Сад нетерпіння»,

«Десять дек морозної води»

«Жіночий аркан»

Найбільшу популярність здобули її книжки:

«Щоденник страченої»

«Нація»

«Бульварний роман»

«Життя коротке» (2001)

«Фуршет» від Марії МАТІОС (2003)

«Солодка Даруся» (2004)

«Щоденник страченої» (2005)

«Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006)

«Нація. Одкровення.» (2006)

«Майже ніколи не навпаки» (2007)

«Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба.» Видавництво «Піраміда» (2008)

"Солодка Даруся"

"Життя коротке"

"Фуршет від Марії Матіос"

"Містер і місіс Ю в країні укрів"

"Щоденник страченої"

"Нація. Одкровення."

В 2007 році в російському видавництві «Братонеж» вийшлі об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіним.

Передостання книга письменниці «Майже ніколи не є навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де «честь понад усе«. Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка.

Премії

2008 — переможець конкурсу «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство — Сучасна українська проза»: «Марія Матіос. Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба.» Видавництво «Піраміда».

2007 — Гран-прі та перше місце конкурсу «Коронація слова 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки»

2005 — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся».

2004 — переможець конкурсу «Книжка року» («Солодка Даруся»).

Висловлювання про творчість Марії Матіос

Письменниця Марія Матіос романом «Солодка Даруся» сміливо і рішуче відкинула правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснила жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне пекло, в безодню, куди лячно зазирати.(Павло Загребельний)

… Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів. (про «Солодку Дарусю») (Дмитро Павличко)

… Це книга Метафора для всеукраїнської новітньої історії (про «Солодку Дарусю») («Львівська Газета»)

Спроба батога для нації — ось чим є книги Марії Матіос. Її книгаи … — це удар і виклик. («Голос України»)