| Люко Дашвар (Ірина Чернова) |
|
|
|
| Написав Редактор |
| П'ятниця, 23 квітня 2010, 10:22 |
|
Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр державного управління). У журналістиці з 1986 року. Закінчила курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна. З 1991 року – головний редактор херсонської молодіжної газети. Потім працювала головою комітету у справах преси і інформації Херсонської облдержадміністрації. З 2001 року головний редактор газети «Селянська зоря». Деякий час працювала журналістом і редактором жіночих журналів. Почала писати сценарії для кіно: «ЛунаОдесса» і «Время – это все». З 2006 року займається тільки літературною діяльністю. Перший роман «Село – не люди» був відзначений премією «Коронація слова – 2007», а другий «Молоко з кров'ю» – премією «Коронація слова 2008». В березні 2008 отримала нагороду журналу «Друг читача» за найкращий літературний дебют (роман «Село не люди»). «Молоко з кров'ю» визнано переможцем конкурсу «Книга року БіБіСі 2008». У 2009 році в світ виходить третя книжка автора "Рай.Центр". Інтерв'ю з Люко Дашвар на сайті "Друг читача"
|
| Останнє оновлення на П'ятниця, 23 квітня 2010, 10:22 |






Ірина Чернова (творчий псевдонім Люко Дашвар) народилася у 1954 році в Херсоні. Українська письменниця, сценарист, журналіст. Лауреат літературної премії Коронація слова: у 2007 році роман «Село не люди» здобув ІІ премію, у 2008 за «Молоко з кров'ю» (або «Примха») стала дипломантом конкурсу, а 2009-го її роман «РАЙ. Центр» отримав диплом Вибір видавців.
































Коментарі
ШОК!!! - я звертаюся до Вас. Зараз чорний світ, тому популярні чорні романи. Що маємо, те маємо! Кожна 2-га книжка сучасних авторів не має хепі енду. Та майже всі закінчуються трагічно! Думаєте, письменники змовилися? Десь читала, що письменник чує, а не пише. Такий світ настав…
А так званий "хепі енд" є обов'язковою умовою для хорошого роману? Наврядче.
Хто читав? Які враження?
Не могла не висказати своє невдоволення! "Село не люди" - кращий роман? Це до якої ж ми новітньої культури української йдем? Деградуєм? не хочу навіть цитувати ту гидоту, що почала читати. Ганьба та сором!
Повністю погоджуюся з Вашою думкою. Такі твори не тільки низькоморальні, а ще й написані немов рукою не дорослої жінки, а розбещеного вульгарного підлітка. Так, наше життя наповнене чорнотою, несусвітніми гріхами, але ті перші речення з роману "Село не люди" просто вдарили мене в мозок своєю розпустою. Література повинна потурати такі речі, а не підтримувати їх, адже такі книги читають не лише дорослі, а й підлітки, діти, які можуть вдаватися до аналогічних, описаних в романі, речей. Це не мистецтво! Хоч цнотливість в наш час не підтримується, але все ж таки потрібно знати межі дозволеного. Мені не приємно читати цей роман.
В сучасній літературі взагалі важко віднайти те, що може задовольнити духовні потреби кожного. В нашому світі вистачає бруду, тому хоча б частина мистецтва має бути більш-менш чистою. Я висловила свою думку, не намагаючись нав`язати її будь-кому іншому чи переконати когось в тому, що автора цієї книги не варто читати.
Подібні історійки писала одна моя знайома в 12 років, де всі її герої були сексуально збочені.
Стрічка RSS коментарів цього запису.