Народився 5 лютого 1983 року.

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.

Як журналіст і кінокритик публікувався в газетах "Дело", "Столичные новости", журналах "КІNО-КОЛО", "Телекритика", "Профиль",

З 2008 року працює викладачем кафедри організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.

Лауреат І премії Всеукраїнського літературного конкурсу "Коронація слова-2011" у номінації "П'єси. Велика сцена" за твір "Віктор, або Чорнобильська дитина".

Народився 20 березня 1945 року під час  нальоту англійських і американських  бомбардувальників на німецьке місто Білефельд. Моя мати опинилася в кращому шпиталі, бо батько, остарбайтер, що працював на воєнному заводі, дуже вчасно виграв у карти. Але як тільки загули сирени, медсестри-черниці спустилися до бомбосховища, покинувши матір на верхньому поверсі напризволяще. Вона потім розповідала, що більше за бомб боялася малих снарядів і куль, які розбивали шибки операційної підчас повітряного бою. Але ж якось минулось, мати принесла мене-немовля до Херцеброка, передмістя Білефельда, в німецьку родину, де була покоївкою, а там і війні кінець. Батько, щоправда, майнув був з товаришами до Парижа, але отямився і вернувся в родину. У червні мене поклали до трофейної коляски-люльки, яку батько прив’язав до трофейного ж велосипеда, і в такий спосіб я проїхав пів-Німеччини, Польщу і Вкраїною до Керчі. Не знаю, чому туди ми прямували, адже до війни мої батьки мешкали в Криму, і повернулися, як тільки отримали можливість за двадцять років, до Євпаторії. 

Павло Ар'є cучасний український  драматург, художник-концептуаліст.

Уродженець Львова.

Місця проживання і роботи: український Львів, німецький Кельн і французький Париж.

Автор більше десятка п'єс. П'єси багаторазово публікувалися в різних виданнях альманах. А також окремими книгами. Деякі з них побачили сценічне втілення, або були представлені на театральних фестивалях: бьенале «PLAYS FROM EUROPE 2010» (Німеччина), «Драма UA» (Львів), «Курбалесія» (Харків), «Тиждень актуальної української п’єси» та ін.

Переможець конкурсу на участь у міжнародній програмі співпраці British Council Ukraine та театру Royal Court (Лондон) з українськими драматургами.

Лауреат І премії у номінації "П'єси" для експериментальної та камерної сцени за твір "Людина у підвішеному стані"

Радушинська Оксана Петрівна народилася 27 вересня 1979 року у м. Старокостянтинові, Хмельницької обл.

Освіта вища (червоний диплом Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «Україна»). Укртелерадіоінститут. Журналіст, видавнича справа та регулювання.

2002-2003 р. – кореспондент газети «Новини Поділля»;

2003-2004 р. – редактор газети «Новини Поділля»;

2004 р. і дотепер – диктор-ведуча, редактор радіопрограм ДП «Старокостянтинівська район-на ТРК»;

2006 р. і дотепер – редактор культурологічних програм ХОДТРК «Поділля-центр» (автор-ведуча музичної телепередачі «Від усієї душі»);

2006 р. і дотепер – автор-ведуча народознавчої передачі «Родовід» обласного радіомовлення.

2009 р. і дотепер – ведуча народознавчої рубрики в журналі «Мистецькі грані» (м. Рівне).

Співпрацюю з Інститутом розвитку інтелекту дитини (м. Київ).

2002 р. – член Національної Спілки журналістів України;

2004 р. – член Міжнародної Співдружності письменницьких Спілок;

2006 р. – член Національної Спілки письменників України;

2009 р. – почесний громадянин міста Старокостянтинова;

2010 р. – член Міжнародної громадської організації «Жінка ІІІ тисячоліття».

Лауреатка і дипломантка більше півсотні премій та конкурсів. Серед них – міжнародний конкурс кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов»; літературний конкурс «Рукомесло»; премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді в розбудові України; всеукраїнські премії «Українська Мадонна» та «Українська Мадонна десятиліття»; міжнародна премія «Жінка ІІІ тисячоліття»; міжнародний конкурс «Православна моя Україна» з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі; всеукраїнський конкурс кращих творів для дітей «Золотий лелека»; міжнародна україно-німецька премія ім. Олеся Гончара; міжнародний літературний конкурс Світової Федерації українських жіночих Організацій ім. Марусі Бек (Канада); премія ім. Богдана Хмельницького; міжнародний фестиваль аудіовізуальних мистецтв для дітей «Кришталеві джерела»; міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм «Перемогли разом», присвячений Дню Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років; премія ім. Якова Гальчевського за подвижництво у державотворенні; грант Президента України для обдарованої молоді; всеукраїнський конкурс романів кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова-2011» (І-а премія).

Портрет двічі заносили на Дошку Пошани (2003 р. – Хмельницька обласна, 2008 р. – Старо-костянтинівська районна).

Друкувалася у понад сотні колективних збірників та в низці періодичних видань.

У співавторстві з композиторами написано більше двох сотень пісень для дітей і дорослих.

Разом з людьми, книги і диски Радушинської «роз’їхалися» до Росії, Білорусії, Італії, Литви, Латвії, Німеч-чини, США, Португалії, Канади, Ізраїлю.

Співавтор та літературний редактор компакт-диска «Нареченим 33-го…» (2008 р) та ком-пакт-диска для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Намисто українських свят. Народні та сучасні свята: традиції, значення, обрядовість» (2010 р).

Авторка поетичних збірок: «На крилах мрій» (1999 р), «Світанкові сни»  (2000 р), «Казки яблуневого снігопаду» (2001 р), «Неспівані пісні про щастя» (2002 р), «Сповідь дощу» (2003 р), «Навпіл iз долею» (2004 р), «Стукав сніг…» (2005 р).

Авторка книг дитячих віршів: «Сонячне зайченя» (2004 р),  «Абетка для малят»  (2005 р),  «Віршики для малят» (2006 р), «Абетка дошколярика-пішоходика» (2006 р), «Українські свята» (2007 р).

Авторка книги прозових творів та мініатюр «Блискавки третього покосу» (2009 р).

Драматург, прозаїк.

Родом із м. Сміли, що на Черкащині. Мешкає у м. Києві.

У 1987 році закінчила філологічний факультет  Черкаського педагогічного інституту; працювала вчителем української мови та літератури.

Твори для дітей, оповідання та інсценізації друкувалися в журналах «Малятко», «Соняшник», «Ар’єргард», газеті «Шкільний світ».

У 2000 році стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв “Коронація слова” в жанрі кіносценарію («Не зникай, Отагамо»); у 2004 – дипломантом конкурсу в жанрі роману («Мандрівник»); дипломантом конкурсу у жанрі драматургії («Казка Тропічного лісу, або Мальва» (2005 рік); «Свято Зірки, або Бажання, здійснись!» (2011 рік)

В 2003 році п’єсу для дітей “Вирію, не зникай...” включено до антології молодої драматургії “У пошуку театру”; в 2006 році п’єсу “Казка Тропічного лісу, або Мальва” включено до ІІІ випуску альманаху “Сучасна українська драматургія”.

В 2008 році – Лауреат Першої Премії у номінації “Авторська казка” І Всеукраїнського конкурсу дитячої літератури “Золотий лелека” за збірку казок «Казки про Невидиму Силу».

ТВОРИ:

Прозові твори: роман «Мандрівник», збірка «Казки про Невидиму Силу», оповідання.

П’єси: «Вирію, не зникай», «Казка тропічного лісу, або Мальва», «Квартира на Володимирській», «Свято Зірки, або Бажання, здійснись!», «Корінь троянди».

Інсценізації  за творами українських письменників: “Московіада, або ж Прощавай, Москво!”, “Свято Воскресаючого Духу”, “Дванадцять обручів весни” (за романами Юрія Андруховича); «Тіні срібної ночі» (за романом Валерія Шевчука “Срібне молоко”); «Міра + Ерік(а)» (за романом Лариси Денисенко “Забавки з плоті і крові”), «Енжі, ангел» (за романом Ірен Роздобудько «Ґудзик»).