Літературний фестиваль «Коронація слова» продовжує мандрувати країною. У ці передноворічні дні письменники Роман Жахів, Маріанна Малина (дипломант 2008 та 2009 років) та Сергій Пантюк (отримав диплом «Вибір видавців» цього року) завітали до Коломиї в рамках турне за маршрутом «Чернівці-Коломия-Івано-Франківськ». В нашому місті вечір було зорганізовано за сприяння Тараса Григорчука, редактора газети «Коломийська правда», журналістки обласного радіо Ольги Котюк та Михайла Арсака, директора музею історії міста Коломиї.

У приміщенні музею зібралися творчі люди краю, журналісти та просто небайдужі до мистецтва городяни, щоб поспілкуватися з українськими письменниками нового часу. Сергій Пантюк, керівник проекту «Інша література», у своєму виступі наголосив на тому, що сучасна українська література ступила на складний шлях підйому. Попри всі негаразди, українці дедалі більше читають. Чи не від того, що книжкою хочуть відгородити себе від неприємної реальності, яка холодними вечорами прокрадається у наші домівки?

Маріанна Малина нарікала на труднощі, пов’язані із її творчою діяльністю. Адже творити письменниці доводиться в російськомовному середовищі автономної республіки Крим. Попри це, жінка чудово володіє рідною українською мовою та пише книжки саме нею. Прочитала уривок із свого роману «Фіолетові діти». Роман Жахів декламував власні вірші, які викликали бурхливі оплески присутніх. Опісля глядачі задавали літераторам питання, на які ті радо відповідали. На завершення коломияни придбали всі книжки з авторськими підписами. А поки зацікавлені читачі вимагали у авторів автографів, ми поспілкувалися з Сергієм Пантюком.

–  Пане Сергію, у кого ви цілите своїм пером?

– Ті часи, коли письменник орієнтувався на визначеного читача, давно минули. Письменник будує свій світ і пропонує його людям, а вже люди дивляться чи комфортно їм там жити... Я думаю, що дев’яносто відсотків письменників теж ні в кого не ціляться пером, бо творчість – це абсолютно божий процес. Тому мистецтво не може мати конкретної мети.

– Сьогодні ви сказали, що творчість стала більш доступною і більше людей мають можливість виразити себе в ній. Від того, напевно, творчість омолодилася, та чи не втратила вона від того виваженості зрілої людини?

– Це заувага правильна. Можливо, мистецтво справді стало молодшим. Та коли Бог розподіляє таланти, він не дуже дивиться на вік людей. Якщо геніальний Артюр Рембо у 22 перестав писати, то Євген Плужник у 26 тільки почав писати поганенькі вірші і лише після 30-ти став великим поетом. А ще, молодий автор відрізняється від літнього тим, що на світ він дивиться зовсім інакше. І якщо ми можемо виставити йому претензії у якості, то в щирості, неординарності поглядів – це дуже складно, якщо присутній талант. Тому я розпочинаю новий проект. Видаватиму хлопців, яким коло 20-ти. Вони будуть 2010-никами. Це наймолодші письменники. До них є багато претензій, але вони страшенно геніальні. Може, на цьому і закінчиться їхня письменницька кар’єра. та в літературу вони зобов’язані ввійти.

Помітивши нашу зацікавленість до сучасної української літератури, письменники пообіцяли завітати до Коломиї на Спаса зі значно більшою кількістю авторів та книжок.

Олекса Мельник

Оригінал статті читайте на сайті видання Коломийська правда