Ірен Роздобудько на своїй сторінці у Facebook повідомляє, що письменниця Міла Іванцова спеціально для презентації нового роману пані Ірен "Якби" випекла його назву з тіста.
Розпочинається другий етап спільного проекту «Відкрита платформа для дебатів» Благодійного фонду "Фундація видавництва «Кальварія»" та ГО «Книжковий простір». Цей етап має назву «Література в українському контексті» і проходитиме до травня місяця 2012 року. Проект, який ставить за мету пропагування та поширення європейської практики публічного спілкування та діалогу, підтримано Програмою і³ Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Спікери дебатів – письменники, і їх власне світосприйняття, почуття гідності і переконання повинні сприяти активізації громадської позиції суспільства.
23 лютого молода вінницька письменниця Вікторія ГРАНЕЦЬКА («за плечима» у неї перемога в конкурсі «Коронація слова» 2011 року) та вже досить відома авторка з Євпаторії Маріанна МАЛІНА, твори якої видаються не лише в Україні, а й за кордоном, на запрошення Обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова проведуть творчі зустрічі в Херсоні.
О 16:00 запрошуємо всіх бажаючих в літературну кав’ярню «ЛітTERRA» (м. Херсон, вул. Димитрова, 14-А), де письменниці візьмуть участь у дискусії «Літературні конкурси – крок до успіху» (модератор – Юля Коваль), після завершення якої буде час на вільне спілкування.
Організатори Проекту висловлюють подяку керівництву бібліотеки ім. Б. Лавреньова та літературного конкурсу «Коронація слова» за сприяння у проведенні заходу.
Нагадаємо, що попередній етап Проекту, який проходив минулого року, здійснювався за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні та Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
"Шановні друзі, - пише Сергій Пантюк на своїй сторінці у Facebook - З приємністю повідомляю, що маю цього тижня тур на славетну Станіславщину!
23 лютого о 12.00 ми з Михайлом Батогом маємо зустріч зі студентами в читальному залі наукової бібліотеки Прикарпатського нацунівеситету ім. В. Стефаника.
23 лютого о 17.00 - зустріч в Івано-Франківській обл. універсальній бібліотеці (ОУНБ) ім. І.Франка.
Наступного дня,
24 лютого, о 15.00 ми виступатимемо у Тлумачі - в читальному залі районної бібліотеки.
У програмі: презентація книжки вибраних поезій Михайла Батога "Про синє море й січових стрільців", мого нового роману "Війна і ми" та нової поетичної збірки "Соло для дримби". Щиро запрошую ))))"
Сучасна письменниця Міла Іванцова стала ініціатором доброчинної акції “100 книжок для сільської бібліотеки” і пропонує започаткувати рух з бібліотеки села Михайло-Коцюбинського, а далі неодмінно виринуть інші, що потребують допомоги з міст, від авторів, видавців та від простих читачів.
Книжки можна приносити за адресами:
• Книгарня «Читайка», станція метро Петрівка, Книжковий Ринок
Максим Кідрук. Любов і піраньї. – К. : Нора-Друк, 2011. – 320 с.
Хтось життя розплановує помісячно і розмірено живе «за розкладом», а хтось діє спонтанно, ба навіть «навмисне встромляє свою голову в коловорот небезпечних пригод», отримуючи від цього колосальне задоволення. Йдеться про письменника-мандрівника Максима Кідрука, що про його «гостросюжетні» навколосвітні подорожі знають чи не усі шанувальники сучасної української літератури. У 2008 році Максим об’їхав усю Мексику, про що написав роман «Мексиканські хроніки», у 2009-му подорожував Південною Америкою, що повідав у двох книгах «Подорож на Пуп Землі». А серйозна сварка з дівчиною «відправила» його у мандри Бразилією. Так з’явилася на світ автобіографічна пригодницька історія «Любов і піраньї».
«Часто мене запитують: чому я це роблю? – у романі «Любов і піраньї» Максим пояснює те, що неабияк цікавить читачів. – Ті, хто жодного разу в житті не відчував кислувато-солоного присмаку небезпеки на язиці, чий мозок не скипав від необхідності приймати миттєві рішення, кого несподівана загроза не примушувала діяти далеко за межами своїх можливостей, ніколи не почують і не зрозуміють мене… Інші – що мають вогник глибоко в серцях – ніколи не задають таких питань».
29 лютого у 131 країні світу за ініціативи Всесвітнього Поетичного Руху відбудуться Всесвітні поетичні читання. Україна також приєдналася до планетарної ініціативи, відтак, вечори поезії відбудуться у трьох українських містах – Києві, Львові і Тернополі!
Одним із засновників Всесвітнього Поетичного Руху (World Poetry Movement) є Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ. ВПР було засновано на 21-ому Міжнародному фестивалі поезії в Медельїні (Колумбія) у 2011 році. Засновники – директори поетичних фестивалів з 37 країн, які провели 5-денну нараду про стан поезії і поетичних фестивалів по всьому світу. Учасники прийняли рішення про створення Всесвітнього Поетичного руху, головна мета якого полягає у розширенні співробітництва між поетичними фестивалями та поетами.
У Києві Всесвітні поетичні читання відбудуться 29 лютого у Букарні «БАБУЇН» (вул. Симона Петлюри, 10), початок о 18:00. Розповідь Ірини ВІКИРЧАК «Чому Колумбія: небезпека, поезія, барони та ін.», слайд-шоу.
Читатимуть поети: Богдан-Олег ГОРОБЧУК, Дмитро ЛАЗУТКІН, Павло КОРОБЧУК, Юлія СКОРОДА, Ірина ЦІЛИК, Ірина ШУВАЛОВА. Після поезії глядачі зможуть насолодитися музикою народів світу у виконанні гурту «Київські торти».
Також 29 лютого у Львові вечір відбудеться у Книгарні «Є» (просп. Свободи, 7), початок о 18:00. Читатимуть: Оксана ВАСЬКІВ, Маріанна КІЯНОВСЬКА, Світлана КОРЧАГІНА, Галина КРУК, Мар’яна МАКСИМ’ЯК, Юлія МУСАКОВСЬКА, Катерина ОНІЩУК, Альбіна ПОЗДНЯКОВА, Роман РУДЮК, Григорій СЕМЕНЧУК, Остап СЛИВИНСЬКИЙ.
У Тернополі читання розпочнуться 29 лютого о 18:30 у Книгарні «Є» (вул. Валова, 7-9). Виступатимуть поети: Юлія БАБАК, Богдан БОДЕНЧУК, Юрій ЗАВАДСЬКИЙ, Василь КОЛІСНИК, Юрій МАТЕВОЩУК, Мар’яна СУДОВА, Микола ШПАКОВСЬКИЙ.
Наталя Тисовська відома українському читачу як авторка непересічних містичних романів, лауреатка “Коронації Слова” та перекладачка бестселерів Стефені Маєр. На Вінницькому “Кіплінґ фесті” вона виступила іще в одній іпостасі – як перекладачка поезій Р. Кіплінґа. Про новий поворот у творчій праці з Наталею розмовляла Ганна Семенова.
- Наталю, серед вашого перекладацького доробку є і дорослі, і дитячі твори. Самі ви пишете “дорослу” прозу. У якому творчому полі почуваєтеся комфортніше?
Мої твори не такі вже дорослі-дорослі, вони радше для молодої аудиторії, тому тут великої суперечності немає. Та й дитяча література виокремилася з літератури як такої не раніш як у XVII столітті, і переважно вся класика, яку ми читаємо змалечку, писалася свого часу для дорослих. Тому я великої відмінності між дитячою та дорослою літературою не бачу: аби книжка була гарна.
- У книзі Р. Кіплінґа “Мауглі”, що вийшла у в-ві “Країна Мрій”, ви виступили перекладачем віршів. Як так сталося?
Це великою мірою випадковість: на той момент не знайшлося іншого перекладача.
- Наскільки відрізняється робота з поетичними текстами від роботи з прозовими і чи можна очікувати на продовження вашої роботи над поетичними перекладами?
Це два абсолютно різні види перекладу. Звісно, поетичний переклад забирає більше часу й зусиль, та й для того, щоб ним займатися, потрібно і хист мати, і знати бодай базові закони версифікації. Але і в поетичному, і в прозовому перекладі, на мою думку, вирішальну роль відіграє оригінал: я це називаю «текст веде». До речі, до поетичного перекладу я звертаюся досить часто, якщо потрібно перекласти віршовані вставки в прозових книжках, які виходять у нашому видавництві.
- Я знаю, що кілька ваших перекладів віршів Кіплінґа уже встигли стати піснями. Розкажіть по це детальніше.
Коли готувався перший «Кіплінґ-фест», Володимир Чернишенко, його натхненник і організатор, запросив мене до участі й запропонував використати щось із моїх перекладів у програмі. Як виявилося, співачка Атанайя вже виконувала «Пісеньку маленького мисливця» англійською мовою й хотіла спробувати заспівати її українською. Ще один вірш — «Ловецький клич Сіонійської зграї» — вона виконувала в перекладі Леоніда Солонька, а тоді виникла ідея спробувати виконати ще і в моєму.
- Як ви оцінюєте досвід співпраці з виконавцем?
З музикантом працювати завжди дуже цікаво. «Пісеньку маленького мисливця» довелося переробляти принаймні двічі, бо не все лягало на музику так, як хотіла Атанайя, але завдяки такій тісній співпраці переклад не тільки максимально наблизився до оригіналу за звучанням, а й сам по собі «заграв», бо під час роботи виникали нові цікаві ідеї.
- Чи є у ваших творчих планах продовження роботи над перекладами творів Кіплінґа?
Поки що ні. У мене з Кіплінґом дуже складні стосунки, адже я «індіаністка» (пишу в лапках, тому що до течії як такої я не належу, але одне з моїх захоплень — культура народу анішинабе), а Кіплінґ, як продукт свого часу, був расистом, який проповідував так званий культурний імперіалізм. І хай як деякі дослідники намагаються довести, що насправді твори Кіплінґа сатиричні, що його расистські висловлювання не можна сприймати за чисту монету, сам письменник ніколи не заперечував прямого тлумачення своїх творів і не відхрещувався від своїх імперіалістичних поглядів.
Розмовляла Ганна Семеновa
Наталя Тисовська під час Першого "Кіплінґ фесту" у Вінниці. Фото Максима Кушки, джерело: Афіша міста Вінниця
23 лютого молода вінницька письменниця 
"Шановні друзі, - пише 
Максим Кідрук. Любов і піраньї. – К. : Нора-Друк, 2011. – 320 с. 
29 лютого у 131 країні світу за ініціативи Всесвітнього Поетичного Руху відбудуться Всесвітні поетичні читання. Україна також приєдналася до планетарної ініціативи, відтак, вечори поезії відбудуться у трьох українських містах – Києві, Львові і Тернополі!
